Симптоми лімфогранулематозу

Лімфогранулематоз, званий хворобою Ходжкіна, являє собою групу захворювань, які мають відношення до онкологічних захворювань лімфатичної тканини злоякісного характеру. Дорослі хворіють лімфогранулематозом набагато частіше дітей. За статистикою зі ста тисяч чоловік лімфогранулематозом хворіють приблизно 1%.

Як правило, лімфогранулематоз виявляється з поразки лімфатичних вузлів, розташованих в області шиї і ключиці. В цілому людина відчуває себе повністю здоровим. На самому початку розвитку захворювання лімфатичні вузли збільшуються в розмірі, але хворобливих відчуттів не доставляють.

В процесі поразки лімфогранулематозом області носоглотки запальні процеси вражають зазвичай лімфатичні вузли, розташовані під щелепою і зверху над шиєю. Цей фактор потрібно брати до уваги в процесі диференціальної діагностики лімфогранулематозом від інших захворювань. У випадку з дорослими хворими відбувається зачіпання запаленням медіастинальної лімфатичних вузлів. Такі патологічні зміни прекрасно проглядаються на рентгенівських знімках області грудної клітини. Запальний процес може захоплювати також внутрішні органи середостіння. Лімфатичні вузли, розташовані під діафрагмою, страждають дуже рідко.

При діагностиці лімфогранулематозу спираються на встановлення наявності патологічних клітин Ходжкіна. Лімфогранулематоз може бути декількох різновидів:

- з переважанням лімфоїдної тканини;

- у вигляді концентрації змішаних клітин;

- склероз нодулярного характеру, що представляє собою найпоширенішу різновид лімфогранулематозу;

- виснаження організму лімфоїдного характеру.

Лікування лімфогранулематозу

Лікування пахового лімфогранулематозу в даний момент здійснюється досить ефективно. При цьому можливість абсолютного одужання від даного захворювання має найбільш тісний зв'язок зі своєчасним зверненням до кваліфікованого фахівця.

Лікування лімфогранулематозу повинно починатися, як тільки виявляються перші симптоми лімфогранулематозу. В той момент, коли гнійний процес ще не встиг проникнути глибоко в організм і викликати незворотних патологічних змін. Медики дотримуються думки, що на першій стадії розвитку у лімфогранулематозу прогноз дуже сприятливий, на другій стадії розвитку прогноз значно погіршується. На третій же стадії паховий лімфогранулематоз, що вражає величезна кількість тканин організму, вважається невиліковним захворюванням.

Лікування лімфогранулематозу пахового характеру є комплексним, націленим не лише на ліквідацію причини розвитку даного захворювання, а й на попередження утворення рубцевої тканини.

При лікуванні лімфогранулематозу венеричного характеру, як правило, приймаються антибіотики, що використовуються курсом, що становить приблизно три тижні. Одночасно з антибіотиками можуть призначатися препарати, спрямовані на підтримання імунітету.

Терапія лімфогранулематозу проводиться тільки під контролем і пильним наглядом кваліфікованого спеціаліста, строго за встановленою схемою терапії лімфогранулематозу. Після курсу лікування лімфогранулематозу протягом кількох років здійснюється контроль над станом хворого.

Якщо лімфогранулематоз знаходиться в запущеній стадії, лікування захворювання полягає в хірургічному втручанні, направленому на усунення причини захворювання.

Пацієнти завжди повинні пам'ятати і розуміти, що всі хронічні хвороби, в число яких входить і лімфогранулематоз, складно піддаються лікуванню. Своєчасне звернення за медичною допомогою - запорука сприятливого прогнозу при лікуванні.

  •