Проблеми безпліддя

Останнім часом подружні пари все частіше і частіше стикаються з проблемою безпліддя, як партнера, так і партнерки. Незважаючи на те, що сучасна медицина в деяких випадках здатна творити чудеса, стреси, ритм повсякденного життя, здоров'я чоловіка і жінки, екологія, соціальні проблеми призводять до того, проблема не втрачає своєї актуальності.

Необхідно відразу визначити поняття проблеми безпліддя пари. Безплідною вважається пара, в якій відсутня вагітність після року ведення регулярного статевого життя без контрацепції. Існує кілька різновидів безпліддя: первинне і вторинне, чоловіче і жіноче. Первинне жіноче безпліддя ставиться у тих, хто регулярно веде статеве життя без запобігання, але не має жодної вагітності. Діагноз вторинного безпліддя ставиться у випадку, якщо вагітність мала місце, але подальша не настає протягом року ведення регулярного статевого життя без контрацептивів.

Якщо виникає проблема зі спробами завагітніти, то в першу чергу до лікаря звертається саме жінка. Не рідкістю є й випадки проведення лікування жіночого безпліддя без обстеження її чоловіка. Однак необхідно пам'ятати і про те, що проблеми безпліддя у чоловіків зустрічаються в 40-50% випадків, так що першим етапом лікування повинна стати здача спермограми партнера. Якщо спермограмма виключає наявність безпліддя у партнера, то приступають до обстеження партнерки.

Існує дві основні причини жіночого безпліддя, а саме: непрохідність маткових труб і порушення механізму овуляції, так звана ановуляція. Ознаками ановуляції є порушення менструального циклу у вигляді затримок або відсутності менструацій протягом понад півроку (аменорея). Причинами ановуляції є порушення виробництва гормонів, які відповідають за регуляцію репродуктивної системи жіночого організму.

Згідно з різними статистичними даними, непрохідністю маткових труб страждають 20-75% безплідних жінок. Причин непрохідності декілька: запалення статевих органів, ендометріоз, операції на органах черевної порожнини та ін захворювання, що призводять до спайок в органах малого таза. Для постановки діагнозу використовують метод лапароскопії. Проблема безпліддя може виникнути у жінок, які страждають такими захворюваннями, як міома матки, кісти яєчників, поліпи, гіперплазія ендометрія і т.д. існують і імунологічні фактори, але вони зустрічаються вкрай рідко і не до кінця вивчені.

Якщо лікування проблеми безпліддя не дає потрібних результатів, то сімейні пари вдаються до такої послуги, як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). У народі ЕКО називають «діти з пробірки». Такий метод є останньою надією батьків, які не мають дітей. Перша дитина після ЕКЗ народився в 1978 році, що стало одним з найважливіших подій минулого століття. В даний час ЕКО набуло характеру рутинних заходів, а його ефективність, тобто частота настання довгоочікуваної вагітності, досягає 30%.

Показаннями до штучного запліднення є такі діагнози, як непрохідність, відсутність маткових труб, невиліковна проблема безпліддя у чоловіків. Є й відносні показання, список яких постійно розширюється. Важливим фактором є і вік жінки. Всупереч розхожій думці, що жінка зможе завагітніти, лише поки у неї є менструальний цикл, практика проведення ЕКО довела, що жінки після 38 років більш сприйнятливі до штучного запліднення. Слід пам'ятати про те, що після 36 років у жінок збільшується ризик народження дитини з синдромом Дауна та іншими генетичними відхиленнями. Технологія ЕКЗ дозволяє не тільки отримати довгоочікувану вагітність, але і запобігти ризик розвитку внутрішньоутробних генетичних порушень.

Необхідно пам'ятати і про те, що проблема безпліддя є не тільки медичною проблемою, а й проблемою соціального та психологічного характеру. Життя сучасної людини сповнена постійних стресів і депресій, від яких варто захищати себе. Проте якщо проблема не вирішується, сучасна медицина допоможе домогтися практично неможливого, адже вона володіє величезною кількістю методик діагностики та лікування. А досвідчений лікар зможе правильно підібрати той чи інший спосіб позбавлення від недуги.

  •