Наркотичні анальгетики

У сучасній медицині ставлення до наркотичних анальгетиків переглядається. Сильні болі стають причиною значних зрушень, які зачіпають майже всі системи і внутрішні органи. Сильний біль часом може привести до важких психо-емоційним порушень, зокрема до депресії, хронічного надмірного напруження системи больових рецепторів, до розладів інших систем і механізмів.

Сильний біль, пережита людиною, може стати причиною розвитку больового шоку, хронічного больового відчуття. Ці патологічні явища можуть довести людину навіть до суїциду. В цьому відношенні важлива не тільки сама біль як переживання, а й неможливість соціальної адаптації та істотне зниження якості життя пацієнта.

Одночасно з цим широке поширення в сфері медицини наркотичних анальгетиків розходиться з думкою про наркотичні речовини в суспільстві, так як наркоманія продовжує поширюватися. Іншими словами, надто суворі рамки використання наркотичних анальгетиків в тих ситуаціях, коли вони вкрай необхідні, призводять до страждання багатьох хворих.

Показанням до використання наркотичних анальгетиків є сильна біль, яку неможливо зняти за допомогою інших знеболюючих препаратів.

Протипоказаннями до застосування наркотичних анальгетиків є зловживання людиною спиртного і наркотичних речовин в попередні часи. Наявність у пацієнта залежно від наркотичних речовин можна встановити за допомогою спеціального антагоніста морфіну. Дана речовина вводиться за допомогою внутрішньом'язової ін'єкції в дозуванні 0,8 міліграма. Про наявність у людини залежності від наркотиків можна зробити висновок, якщо після введення препарату починає розвиватися абстинентного синдрому, який проявляється в хворобливості в животі, в болях у м'язах, в лихоманці, нудоти і блювоти.

Проблема наркотичної залежності має величезну важливість щодо підбору наркотичних анальгетиків.

Вплив на організм хворого наркотичних анальгетиків здійснюється через три різновиди рецепторів, що сприймають опіати.

Чисті антагоністи рецепторів, спрямованих на розпізнавання опіатів, наприклад, морфіну або фентанілу, формують пристрасть в дуже короткі терміни. У часткових ж антагоністів подібного роду рецепторів динячі властивості виражені значно менш інтенсивно. Найпоширенішими вважаються пентазоцин і стодоли. Відносно трамала прийнято вважати, що він зовсім не викликає розвитку залежності.

Тим часом, ефективність зняття болю у трамала в десятки разів менше, ніж у того ж морфіну, з причини чого при сильних болях необхідно використовувати досить великі дози препарату.

На даний момент в медицині серед наркотичних анальгетиків використовуються різні препарати. Деякі з них мають вищу ефективність, ніж морфін, приміром, фентаніл або буторфанол, які сильніше морфіну в сотні разів. Інші навмисно мають меншу ефективність - найпоширенішим препаратом цієї групи є кодеїн.

Вкрай важливо у відношенні наркотичних анальгетиків таке їх властивість, як повільне формування толерантності та відносна ефективність за умови внутрішнього прийому, так як така схема використання набагато зручніше для хворих. Крім усього іншого, при внутрішньому прийомі суттєво скорочуються побічні дії наркотичних анальгетиків, за винятком ускладнень з боку травної системи, що полягають в нудоті і блювоті. Одним з найбільш часто використовуваних наркотичних анальгетиків є метадон, який є ефективніше морфіну в більш ніж півтора рази.

  •