Дослідження вен

Головна мета дослідження вен в процесі діагностики їх можливих патологій полягає у встановленні функціонального стану кожного венозного судини. У дослідженні вен використовується ряд найсучасніших методів і засобів. Для визначення конкретного способу або методу дослідження вен необхідно провести ретельний аналіз анамнестичних даних.

При зборі даних анамнезу вкрай важливо з'ясувати умови роботи та характер навантаження в певні періоди життя людини. Крім цього, потрібно з'ясувати наявність хронічних захворювань, які можуть посилювати розвиток патології вен нижніх кінцівок. Особливо важливою інформацією щодо цього є встановлення попередніх випадків глибоких поразок вен.

З метою уточнення походження варикозного розширення вен необхідно якомога ретельніше встановити початок прогресування патології та специфіку подальшого його розвитку, а також оцінити захворювання в його динаміці. Так, наприклад, вкрай складно буває встановити трапився раннє тромбоз глибоких вен, якщо у людини була зламана нога, і він тривалий час перебував у гіпсі. Крім цього, потрібно оцінити вплив варикозного поразки на стан здоров'я хворого в цілому.

Об'єктивне дослідження вен повинно бути комплексним, а починати його варто з обстеження всіх систем організму. При цьому величезну роль грає встановлення будь-яких новоутворень в області малого тазу, зокрема у молодих людей, у яких розвиток варикозного розширення вен іноді буває важко обгрунтувати. У такій ситуації дослідження вен включає неодмінна обстеження ректальне або вагінальне.

Дослідження вен ніг починається з їх ретельного аналізу, в ході якого оглядаються і статеві органи, і нижня область живота. В процесі огляду особливо ретельне увагу необхідно приділяти просторості варикозного ураження, при його наявності; відтінку шкіри пацієнта; області, захопленої набряклістю; змін трофічного характеру. Такого роду дослідження вен проводиться у вертикальному положенні, а потім в положенні пацієнта лежачи. Після зорового дослідження переходять до промацуванню виступаючих вен, шкірного покриву. В процесі промацування оцінюється рівень вологості шкіри, її температура і щільність на різних областях ніг. Крім того, для діагностичних цілей вкрай важливо провести порівняння кіл нижніх кінцівок у різних зонах. Зазвичай таких діагностичних заходів буває достатньо для складання повної картини, що відображає поточний стан вен нижніх кінцівок.

У процесі діагностування відносної недостатності клапанів вен нижніх кінцівок в будь-якому випадку проводять аускультацію. Для цього мембрана стетоскопа притискається до області на сантиметр нижче пульсації артерії тазостегнового суглоба. Хворий при цьому знаходиться в стоячому положенні і різко напружує м'язи живота. Якщо визначається недостатність клапана, то при прослуховуванні чутні короткі шуми. Для диференціального діагностування в процесі аускультації настроїтися артерія притискається пальцем.

За умови збереження специфічного шуму в процесі повторної проби ставлять діагноз недостатності клапанів глубоколежащих вен тазостегнового суглоба. Якщо ж характерний шум при притисненні пальцем артерії пропадає, то говорять про уявну недостатності клапана венозної системи нижніх кінцівок. Якщо фахівець, який проводить аускультацію, має достатню кваліфікацію і досвід, то результат проведеної ним процедури практично на дев'яносто відсотків дозволяє поставити правильний діагноз.

  •