Діагностика ЗППП

Діагностика ЗППП вкрай важлива для своєчасного виявлення типу збудника статевої інфекції, для постановки діагнозу і призначення лікування.

Діагностика ЗППП проводиться за допомогою специфічних лабораторних аналізів, які можна розподілити за кількома групами.

Діагностика ЗППП - мікроскопічні дослідження

Мікроскопічні дослідження - це дослідження мазків з сечовивідного каналу, цервікального каналу, піхви і т.д. Даний тип діагностики ЗПСШ дає можливість виявити таких збудників статевих інфекцій, як трихомонади та гонококи. В окремих випадках за результатом даного аналізу можна визначити уреаплазму і хламідії. Гарднерели виявляються в мазках лише за умови великої кількості збудників.

Переваги даного типу діагностики в венерології полягають в елементарності аналізу, в його швидкості та доступності за ціною. Однак є й мінус - мала інформативність, так як в процесі мікроскопії не складає труднощів сплутати одного збудника інфекції з іншим. Крім того, збудника можна просто не помітити. В цілому користь даного аналізу обумовлюється кваліфікацією фахівця, який проводить мікроскопію. Проте ставити діагноз, грунтуючись на результатах тільки цього дослідження, неможливо.

Діагностика ЗППП - аналізи крові

Дослідження крові на венеричні інфекції в спірних випадках проводиться неодмінно. Крім цього, аналіз крові при підозрі на венеричне захворювання необхідний для спостереження розвитку патології. Однак для початку діагностики аналізи крові не годяться, тому що з моменту зараження до утворення в крові антитіл повинно пройти чимало часу. Крім цього, сліди венеричних інфекцій в крові не завжди носять специфічний характер. Так, наприклад, встановлення в крові антитіл до інфекції, спричиненої хламідіями, не завжди говорить про патогенної середовищі статевої системи, так як хламідії могли активізуватися при наявності в організмі легеневої різновиди мікроорганізмів, які є безпечними для здоров'я людини.

Діагностика ЗППП - бактеріологічні посіви

Бактеріологічні посіви в деяких випадках іменують культуральними аналізами на венеричні інфекції. Суть цих діагностичних досліджень полягає в тому, що матеріал, який підлягає дослідженню, поміщається в живильне для бактерій середовище. Через 24 години на цьому середовищі розростається колонія хвороботворних бактерій. За зовнішніми характеристиками цих мікроорганізмів можна точно визначити збудника. В рамках цього ж аналізу проводиться встановлення сприйнятливості збудника до антибіотиків.

Бактеріологічний посів вважається найбільш інформативним аналізом на венеричні захворювання. Зокрема він необхідний при неодноразовому проведенні неефективною терапії. Однак використовувати цей метод необхідно лише при наявності певних показань, так як коштує він чимало, а термін отримання результату досить істотний.

Діагностика ЗППП - підготовка до досліджень

Якщо дослідження проводиться в гостру стадію розвитку захворювання, то виявити тип збудника, як правило, нескладно. Проте досить часто доводиться йти на подібного роду аналізи, коли ніяких скарг у пацієнта немає. У такій ситуації збудники венеричних захворювань присутні в організмі в порівняно невеликій кількості, і існує ризик того, що жоден мікроорганізм не зможе проникнути в лабораторну пробірку.

Для граничного збільшення чисельності хвороботворних мікроорганізмів необхідно грамотно підготуватися до діагностики ЗПСШ. Підготовка не представляє труднощі, не забирає багато часу, проте значно збільшує точність дослідження.